Банкрутство – це визнана судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність, погасивши всі грошові вимоги кредиторів.
Тож не кожна процедура неплатоспроможності (саме так називається відповідна процедура, яка застосовується до фізичних осіб за їх заявою згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства) закінчиться визнанням боржника банкрутом.
Натомість, у випадку, якщо після відкриття провадження у справі боржник і кредитори досягнуть згоди щодо розстрочення або (що також є можливим) часткового прощення боргів, то процедура завершиться після виконання боржником схваленого зборами кредиторів та затвердженого судом плану реструктуризації без необхідності визнання боржника банкрутом і застосування так званої процедури погашення боргів (аналог ліквідаційної процедури для юридичних осіб).
Водночас, якщо в ході розгляду справи буде встановлено, що боржником при поданні до суду заяви про відкриття провадження у справі було надано недостовірні відомості щодо, наприклад, його майнового стану і він не усуне такі невідповідності у встановленому порядку, то провадження розпочате за його заявою може бути закрито, а боржник буде позбавлений права звернутись до суду із аналогічною заявою протягом року.
Якщо ж заява боржника оформлена у відповідності до вимог законодавства, після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність:
- припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника;
- зупиняються відкриті щодо боржника виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів та інших виконавчих документів;
- строк виконання всіх грошових зобов’язань боржника вважається таким, що настав;
- вводиться мораторій на задоволення (в тому числі в примусовому порядку) вимог кредиторів, пред’явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства;
- будь-яке відчуження та розпорядження майном боржника здійснюються виключно з дотриманням процедур передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Для виконання дій, пов’язаних з виявленням та реалізацією майна боржника, перевірки достовірності його декларації про майновий стан, контролю дотримання учасниками процедури вимог Кодексу з процедур банкрутства судом призначається керуючий реструктуризацією з числа арбітражних керуючих, кандидатура якого може бути запропонована боржником.
Якщо ж збори кредиторів, які скликаються після відкриття провадження у справі, відмовлять у схваленні запропонованого боржником плану реструктуризації, то боржник визнається банкрутом і відносно нього вводить процедура погашення боргів, протягом якої все майно боржника, яке може бути реалізоване, включається арбітражним керуючим до ліквідаційної маси, а право розпорядження таким майном переходить від боржника до арбітражного керуючого. До складу ліквідаційної маси не включається єдине житло боржника та його сім’ї, яку при цьому відповідає вимогам статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства, а також кошти боржника на пенсійних та соціальних рахунках та майно, на яке не може бути звернено стягнення згідно з
Переліком затвердженим Законом України «Про виконавче провадження».
Після повного продажу майна, включеного до ліквідаційної маси та погашення за рахунок одержаних коштів згідно черговості визначеної Кодексом України з процедур банкрутства вимог кредиторів боржник визнається звільненим від усіх боргів, крім:
· відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;
· сплати аліментів;
· виконання інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.
До боржника, визнаного банкрутом, при цьому застосовуються обмеження:
Протягом 5 років після визнання банкрутом така особа не може знову звернутись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та буде зобов’язана перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки чи договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів. Також протягом трьох років після визнання банкрутом така особа не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію, і, наприклад, претендувати на зайняття посад, для яких це вимагається.
Кому процедура банкрутства на користь, а кому ні?
Ця процедура точно не підійде боржнику, який після взяття на себе кредитних зобов’язань відчужив майно на користь родичів або пов’язаних з ним осіб. Також вона не підійде боржнику, який не готовий надати кредиторам, арбітражному керуючому і суду повну достовірну інформацію про свій та своїх родичів майнових стан за останні три роки і, в разі необхідності, надати обґрунтовані відповіді на додаткові питання з цього приводу. Наприклад, вивчивши декларацію боржника про майновий стан, арбітражний керуючий в інтересах кредиторів, а також суд можуть запропонувати боржнику надати пояснення щодо джерел коштів використаних для придбання майна або інших деталей вчинених боржником та членами його сім’ї правочинів.
Натомість, процедура неплатоспроможності з великою імовірністю підійде добросовісному боржнику, який в силу життєвих обставин не в змозі повністю погасити взяті на себе боргові зобов’язання, але готовий сприяти максимально ефективному погашенню боргів за рахунок тієї частини свого майна, яка в таких випадках підлягає реалізації за законом, задля найшвидшого відновлення своєї платоспроможності.
Значна кількість справ саме завдяки добросовісному підходу боржника (але також і не в останню чергу завдяки лояльним до боржника положенням Кодексу з процедур банкрутства) завершуються затвердженням і виконанням плану реструктуризації без визнання боржника банкрутом. Після виконання плану реструктуризації суд затверджує поданий боржником звіт і закриває провадження у справі, а всі вимоги кредиторів до боржника, в тому числі і тих, які з тих або інших причин не виявили бажання приймати участь у процедурі, вважаються погашеними.
Участь кваліфікованого адвоката, який представляє інтереси боржника під час процедури, здатна пришвидшити і зробити значно більш ефективною процедуру як для боржника, так і для кредиторів.
Якщо ж суд визнає боржника банкрутом, то після завершення описаної вище процедури погашення боргів так само всі вимоги кредиторів до боржника, окрім перелічених категорій боргів, вважаються погашеними, а боржник із урахуванням наведених обмежень може розпочати нове фінансове життя.
Насколько процедура выгодна кредиторам и как они могут на нее повлиять
В більшості випадків застосування процедури неплатоспроможності не приведе до повного погашення вимог кредиторів. Так, за даними Світового банку (https://archive.doingbusiness.org/en/data/exploreeconomies/ukraine#DB_ri) станом на 2019 рік, коли в Україні було запроваджено можливість застосування процедур банкрутства до фізичних осіб, середньозважено кредитор міг отримати в результаті процедури банкрутства погашення лише 9% своїх вимог до боржника, а сама процедура в середньому могла тривати понад 2 роки.
Втім, на відміну від значно складнішої і тривалішої процедури банкрутства юридичних осіб, процедура неплатоспроможності фізичних осіб як правило триває менше, а в разі досягнення згоди між боржником та кредиторами приносить кредиторам значно більший відсоток погашення, ніж наведений.
Тому за умови дотримання учасниками провадження вимог Кодексу з процедур банкрутства та використання наданих ним правових механізмів така процедура завершиться погашенням вимог кредиторів з більшою імовірністю, аніж застосування до неплатоспроможного боржника процедур примусового виконання.
Однією з ключових відмінностей більш нового інституту неплатоспроможності фізичних осіб від інституту банкрутства юридичних осіб, невтішна статистика якого наведена вище, є те, що умовою її початку є надання боржником в своїй заяві до суду повної достовірної інформації про своє та членів сім’ї майно, а також про вчинені ними протягом попередніх трьох років правочини.
Кредитори при цьому мають можливість перевірити надані боржником відомості самостійно або доручивши це арбітражному керуючому і в разі виявлення розбіжностей запропонувати боржнику уточнити надані відомості. Встановлена законодавцем процедура передбачає, що в разі ігнорування боржником вимоги арбітражного керуючого про усунення розбіжностей в декларації про майновий стан провадження у справі підлягатиме закриттю і до боржника наново зможуть бути застосовані процедури примусового виконання передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Тож завдяки такому стимулу в більшості випадків боржником заздалегідь надаються вичерпні відомості про його майновий стан, що дозволяє кредиторам реалістично оцінити перспективи погашення їх вимог ще на початковій стадії провадження і визначити на зборах кредиторів його оптимальну стратегію.
А тому за умови добросовісного надання боржником всіх відомостей у кредиторів відсутня необхідність витрачати час і кошти на процеси примусового стягнення заборгованості неплатоспроможного боржника і є змога отримати більш ефективне погашення своїх вимог, слідуючи процедурам передбачених Кодексом з процедур банкрутства.
Додатковим стимулом правомірної поведінки для боржників є передбачений законодавцем механізм завдяки якому в разі, якщо в ході процедури виявиться, що боржником протягом 3 років до звернення до суду із заявою про відкриття провадження були вчинені правочини спрямовані на ухилення від виконання кредиторських зобов’язань, то такі правочини можуть бути визнані судом недійсними за відповідною заявою арбітражного керуючого або кредитора, а повернене майно боржника підлягатиме включенню до ліквідаційної маси та реалізації.
Відтак, можна дійти висновку, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб є ефективною і вигідною для її учасників за умови виконання ними вимог законодавства, якою ця процедура регулюється, та використання наданих нею можливостей.
Адвокати АО «Лігал Фокс» чудово розуміються на тому кому потрібне Банкрутство та надають комплекс послуг з консультування та подальшого супроводження справ про Банкрутство.
МАТЮШКО ВАДИМ
Листопад 2022 р.